Деревообробну галузь Прикарпаття можуть «зарубати» новими вимогами до лісокористування
Ліс
у Карпатах рубатимуть за новими правилами. Якими саме, наразі не
відважиться спрогнозувати ніхто, але що зміни неминучі, погоджуються і
лісники, і деревообробники, й урядовці. Цьогорічна повінь пройдеться і
по Лісовому кодексу, і природоохоронному законодавству. Більше того,
деякі законодавчі ініціативи виявилися настільки радикальними, що у
випадку впровадження можуть «змити» усю лісозаготівельну і
деревообробну галузь Прикарпаття.
Так, народний депутат Юрій Кармазін вже 1 серпня зареєстрував
законопроект, яким пропонує ввести десятирічний мораторій на рубки
головного користування, тобто промислову лісозаготівлю у Карпатах, а
також заборонити вивезення деревини й пиломатеріалів за кордон. Відомі
також заборонне рішення РНБО, розпорядження Президента й уряду, які
зобов’язують лісників протягом вересня-жовтня розробити нові правила
лісокористування. Ясна річ, значно суворіші від «допотопних».
Прикарпатські деревообробники серйозно заговорили про загрози для
галузі і ринку.
На Франківщині деревообробка – це понад 62 млн.
грн. щорічних надходжень до бюджету, 9 тис. працівників, кілька крупних
виробництв – «Уніплит», «Кроно Осмолода», «Інтерплит»,
«Івано-Франківський лісокомбінат», десятки й сотні середніх і дрібних
підприємств. Це галузь, яка протягом останніх років щорічно зростала на
15-20% і вважалася інвестиційно привабливою. 1 жовтня, коли нові
правила лісокористування мають бути остаточно затверджені і
впроваджені, може стати «чорним» днем для місцевих деревообробників.
Як
повідомили «ГК» джерела в облдержадміністрації, вже навіть відміна
загального аукціону з продажу необробленої деревини, що планувався на
жовтень, призведе до закриття дрібних і середніх виробництв: вони
залишаться без сировини. Спецаукціон не скасували, щоб захистити великі
переробні компанії, що працюють здебільшого на відходах лісозаготівлі,
а не на діловій деревині. Та керівники підприємств майже одностайні у
висновках: проблеми з сировиною більш ніж імовірні, ціна на продукцію
зросте, інвестиції впадуть, як і відрахування до бюджету, можливе
скорочення працівників.
Навіть більш помірний компромісний проект
нових правил лісокористування, який пропонують фахівці Держкомлісу,
захвату у виробників не викликає. Проект цього документа є в
розпорядженні «ГК», його минулої середи обговорювали на виїзній колегії
лісового господарства. Дещо спрощуючи, його зміст можна звести до таких
тез: пріоритет надаватиметься вибірковим, а не суцільним рубкам
(рубатимуть окремі дерева), зменшать площі лісосік, заготівля
відбуватиметься здебільшого в зимовий період і поступово в кілька
прийомів протягом 10-20, а то й 40 років, суворішими будуть вимоги до
рубок у поймах рік і на схилах, до трелювання деревини і заліснення
зрубів. Цей проект може стати основою для постанови Кабміну вже у
вересні.
На перший погляд, ці нововведення можна було б тільки
вітати, але експерти й учасники ринку вважають, що за благими намірами
заховано чимало «мін», які можуть підірвати галузь і при цьому не
тільки не допомогти, а й зашкодити лісу.
Володимир Шевчук, голова правління ВАТ «Івано-Франківський лісокомбінат»:
Чим
краща деревина, тим якісніша продукція і більший її вихід. Добрий ліс
може забезпечити тільки суцільна лісосіка, проведена відповідно до
правил. Сировина з вибіркових рубок, на які робиться акцент у проекті,
буде деревиною 2-3 сорту, з неї отримати якісну продукцію майже
неможливо.
Взагалі, ми протягом останніх 12-14 років, відколи
Україна стала незалежною, постійно проводимо експерименти в лісі, і
урядовці, які приймають рішення, не є фахівцями ані в лісовому
господарстві, ні деревообробці. Нинішні ініціативи, як на мене, – це
просто передвиборча кампанія, що заганяє лісопильне й деревообробне
виробництво в тупик.
Інша річ, нам треба навести порядок у лісі.
Заставити лісників вести господарку належним чином. Але сама держава
фінансує лісгоспи на 20-30% від потреби, отже, порядок треба навести і
з державою.
Припинимо рубати – ліс буде падати, гнити,
розповсюдяться грибки, короїди, тоді й буде справжня екологічна
катастрофа. Я згоден, що в поймах річок треба збільшити зону збережених
лісів, не рубати понад 40% на схилах, але вирішувати усе одним
розчерком пера – абсурдно. Якщо стерня на Харківщині горить, це ж не
означає, що треба заборонити сіяти пшеницю?
Андрій Колос, директор ТОВ «Уніплит», Вигода:
Дії
уряду з наведення порядку в лісах – правильні і вчасні. Сподіваюся,
владі вдасться зменшити обсяги самовільних рубок, зникнуть нелегальні
пилорами, і великі підприємства, які ведуть бізнес законно, нарешті
позбудуться недобросовісних конкурентів.
З іншого боку, повна
заборона промислових рубок, яку пропонують окремі обранці, – це не
зовсім розумно. Це призведе до деградації цілої галузі, яка так
динамічно розвивалася останні роки – з щорічним приростом виробництва
15-20%. Не вихід і вибіркові рубки – це прямий шлях до зловживань і
крадіжок лісу. На мою думку, єдиним правильним варіантом є промислова
лісозаготівля під жорстким контролем держави. На Прикарпатті ліс
щорічно приростає на 2 млн. кубометрів, а заготовлюється не більше 900
тис. кубів. Решта – просто пропадає, а цей ресурс можна було б з
розумом використати.
В кожному разі будь-які додаткові обмеження
позначаться на ціні нашої продукції. Лише протягом серпня кубометр
пиловника подорожчав на 30-40 грн. Споживач неминуче відчує це в
магазині меблів...
Василь Людкевич, директор «Кроно Осмолода», Брошнів-Осада:
Ми
проти того, щоб рубати з плеча, приймаючи рішення щодо цілої галузі.
Так, відомо, що у лісгоспів є зловживання. Ми за наведення ладу в лісі,
треба припинити крадіжки деревини, але повна заборона промислової
заготівлі зашкодить галузі. З’являться проблеми з сировиною. Декому,
можливо, доведеться піти з ринку. Наслідок – скорочення працівників,
зменшення платежів до бюджету. Лише ми за минулий рік сплатили понад 18
млн. грн. податків.
«Кроно Осмолода» не використовує ділову
деревину у виробництві, ми працюємо на спецсировині, переважно відходах
лісозаготівлі, самі вирубок не ведемо, купуємо сировину на
спецаукціонах. Тому сподіваюся, що встоїмо, але нинішні тенденції в
галузі не можуть нас не насторожувати.
Світлана Тищенко, директор ЗАТ «ЛК Інтерплит», Надвірна:
Думаю,
зміна обсягів рубок не надто позначиться на виробництві. Може, і не
варто чіпати карпатські ліси, а якщо й чіпати, то з розумом. У лісі
однозначно треба наводити порядок, тут питання до лісників: лісгоспи
мають зосередитися на відновленні деревостанів. Кажуть, у Карпатах
приростає 2 млн. кубів на рік, а мені цікаво – де?
Не вистачить
сировини – привеземо з інших регіонів, якщо в Карпатах заборонять
рубати. Виробництво пристосується до будь-яких умов: подорожчає
сировина – подорожчає і продукція. Треба до цього готуватися. Щодо
«Інтерплиту», підприємство працює на відходах, нам їх вистачить, і,
повірте, все буде добре!
04.09.2008
Галицький кореспондент, №34
