Лесное хозяйство, лісове господарство

Деревообробну галузь Прикарпаття можуть «зарубати» новими вимогами до лісокористування

Ліс у Карпатах рубатимуть за новими правилами. Якими саме, наразі не відважиться спрогнозувати ніхто, але що зміни неминучі, погоджуються і лісники, і деревообробники, й урядовці. Цьогорічна повінь пройдеться і по Лісовому кодексу, і природоохоронному законодавству. Більше того, деякі законодавчі ініціативи виявилися настільки радикальними, що у випадку впровадження можуть «змити» усю лісозаготівельну і деревообробну галузь Прикарпаття.

За наслідками проведених перевірок після стихії прокуратура у Львівській області підготовила 37 подань та приписів, 29 протестів, поставила питання про притягнення до відповідальності 39 осіб, порушила 7 кримінальних справ. Вирішується питання про прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України щодо 7 матеріалів, складено 3 протоколи про вчинення корупційних правопорушень, підготовлено 21 позовну заяву, за втручання органів прокуратури припинено діяльність 86 лісопильних об’єктів. Про це,  2 вересня, ЗІК повідомила прес-служба прокуратури Львівської області.

Враховуючи зростання кількості надзвичайних ситуацій, пов’язаних із повенями в Карпатському регіоні й на низинах, ДП "Бережанське ЛМГ" вирішило зменшити вирубки лісу. Щороку додатково залишатимуть близько 100 га лісів. Про це йшлося на науково-практичному семінарі "Впровадження нових методів ведення лісового господарства в бучинах на рівнині", який проходив на базі ДП "Бережанське ЛМГ".

Експерти переконують: природна та культурна спадщини України потребують окремого державного органу управління — Державного комітету заповідної справи. На жаль, поки що в Україні він відсутній. Заповідники, національні парки та інші заповідні території перебувають під керівництвом цілої низки відомств. Через це важко знайти крайнього, коли йдеться про те, хто ж несе відповідальність за збереження природно-заповідного фонду.

Отже, постає питання, чи потрібні суспільству заповідники, національні парки і загалом заповідні території? Відверто кажучи, на даний час вони економічно недоцільні й не мають соціального запиту. За умов сьогодення для більшості українців національні парки, що створені для організації відпочинку і дозвілля населення, не є першою необхідністю. Яка там рекреація, відтворення життєвих сил, коли щодня треба думати про, образно кажучи, кусок хліба. Проте створення та організація природно-заповідних територій та об’єктів на перспективу — справа державної ваги.

Минулого тижня на базі Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства відбулось виїзне засідання колегії Держкомлісгоспу України. Одним з головних питань, винесених на розгляд учасників засідання було обговорення ходу відновлювальних робіт у регіонах постраждалих від повені та заходах по попередженню та запобіганню матеріальних і соціально-економічних наслідків та збитків підприємств галузі від стихійного лиха, спричиненого повенями у липні цього року.

Охорона природи досі не стала для країни одним з пріоритетних завдань розвитку. Однак приємною звісткою для охоронців природи став Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків».

К сожалению, пока мало кто осознает, что объекты ПЗФ, - в бытующем "украинско-постсоветском" понимании, - это совсем не то, что "особо охраняемые природные территории" в понимании цивилизированных стран. Это порождает миф о том, что в Украине очень мало охраняемых территорий, и их надо создавать. При этом здравый смысл (что охранять?), процедура, мнение местного населения, - редко принимаются во внимание. 

М.Попков.

Ниже приведены тексты Указов Леонида Даниловича,  непосредственно относящихся к лесу и лесному хозяйству, комментарии к ним и краткий анализ выполнения.

Протягом поточного року на території Івано-Франківської області зареєстровано – 3552  м.куб самовільних рубок лісу, що спричинило збитки навколишньому природному середовищу на суму 2271 тис. грн., з яких відшкодовано 158,3  тис.грн. Про це Бюро РІЗ повідомила прес-секретар обласної прокуратури Людмила Гласова.

«Работники ГАИ берут взятки, - ГАИ надо разогнать», «Рубки лесов приводят к паводкам, - рубки надо запретить»....  и т.д., и т.п. Подобная «линейная логика» свойственна многим государственным мужам Украины и все мы к ней уже привыкли. Реальная жизнь намного сложнее, в связи с чем, принятие «линейно обоснованных» решений сплошь и рядом приводит к результатам, которые прямо противопложны ожидаемым.